1. Великий тлумачний словник сучасної мови

попідкидати

попідкида́ти

-аю, -аєш, док., перех.

Підкинути що-небудь багатьом (кожному зокрема); підкинути багато чогось (по одному).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попідкидати — попідкида́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. попідкидати — ПОПІДКИДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Підкинути що-небудь багатьом (кожному зокрема); підкинути багато чогось (по одному). Мельхиседек .. налапав кухля з раками, повитягав раки й попідкидав під кожухи двом старим батюшкам, котрі спали як побиті (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. попідкидати — ПОПІДКИДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Підкинути що-небудь багатьом (кожному зокрема); підкинути багато чогось (по одному). Мельхиседек.. налапав кухля з раками, повитягав раки й попідкидав під кожухи двом старим батюшкам, котрі спали як побиті (Н.-Лев., III, 1956, 118). Словник української мови в 11 томах