поронити

порони́ти

-роню, -рониш, док., перех., діал.

1》 Звалити, зламавши, зрізавши, підтявши і т. ін. усе чи багато чого-небудь.

2》 Втратити, загубити (листя, пелюстки, пір'я і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поронити — порони́ти дієслово доконаного виду звалити; втратити — про листя, пір'я діал. Орфографічний словник української мови
  2. поронити — ПОРОНИ́ТИ, роню́, ро́ниш, док., що, діал. 1. Звалити, зламавши, зрізавши, підтявши і т. ін. усе або багато чого-небудь. Земля загула від гаю, і щось важке наближається до пасіки .. Поронило лісу, суне поміж вуллів [вуликів], й вулля валить (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  3. поронити — ПОРОНИ́ТИ, роню́, ро́ниш, док., перех., діал. 1. Звалити, зламавши, зрізавши, підтявши і т. ін. усе або багато чого-небудь. Земля загула від гаю, і щось важке наближається до пасіки.. Словник української мови в 11 томах