поручений
пору́чений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до поручити.
|| поручено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поручений — пору́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- поручений — ПОРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поручи́ти. – Самі ви не можете їхати; коні молоді й бистрі, поручені мені під .. дозір, могли б вам утекти (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
- поручений — ПОРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поручити. — Самі ви не можете їхати; коні молоді й бистрі, поручені мені під.. дозір, могли б вам утекти (Ольга Кобилянська, III, 1956, 238). Словник української мови в 11 томах