поручників
пору́чників
-ова, -ове, заст., розм.
Прикм. до поручник I; належний поручникові.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поручників — ПОРУ́ЧНИКІВ, ова, ове, іст., розм. Прикм. до пору́чник¹; належний поручникові. Відчинив [Балоун] поручникову валізку і надкусив плитку шоколаду (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека). Словник української мови у 20 томах
- поручників — ПОРУ́ЧНИКІВ, ова, ове, дорев., розм. Прикм. до пору́чник¹; належний поручникові. Відчинив [Балоун] поручникову валізку і надкусив плитку шоколаду (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 358). Словник української мови в 11 томах