поручі

по́ручі

-ів, мн.

1》 військ., іст.У давній Русі – частина броні, що захищала руки від кисті до ліктя.

2》 церк. Парчеві нарукавники – частина одягу священика під час відправи.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поручі — по́ручі множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. поручі — ПО́РУЧІ, ів, мн. 1. військ., заст. У стародавній Русі – частина броні, що захищала руки від кисті до ліктя. 2. церк. Парчеві нарукавники – частина одягу священика під час відправи. Словник української мови у 20 томах
  3. поручі — ПО́РУЧІ, ів, мн. 1. військ., заст. У стародавній Русі — частина броні, що захищала руки від кисті до ліктя. 2. церк. Парчеві нарукавники — частина одягу священика під час відправи. Словник української мови в 11 томах