поручі
по́ручі
-ів, мн.
1》 військ., іст.У давній Русі – частина броні, що захищала руки від кисті до ліктя.
2》 церк. Парчеві нарукавники – частина одягу священика під час відправи.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поручі — по́ручі множинний іменник Орфографічний словник української мови
- поручі — ПО́РУЧІ, ів, мн. 1. військ., заст. У стародавній Русі – частина броні, що захищала руки від кисті до ліктя. 2. церк. Парчеві нарукавники – частина одягу священика під час відправи. Словник української мови у 20 томах
- поручі — ПО́РУЧІ, ів, мн. 1. військ., заст. У стародавній Русі — частина броні, що захищала руки від кисті до ліктя. 2. церк. Парчеві нарукавники — частина одягу священика під час відправи. Словник української мови в 11 томах