порішати
поріша́ти
I -аю, -аєш, недок., порішити, -шу, -шиш, док., розм.
1》 неперех., на чому, з інфін., також із спол. що. Приймати яке-небудь рішення, доходити до якогось висновку; вирішувати.
2》 тільки док., неперех., з чим. Завершити яку-небудь справу.
|| Покласти край чомусь, покінчити з чим-небудь.
3》 тільки док., перех. Позбавити життя, убити.
Порішити себе — покінчити життя самогубством; накласти на себе руки.
II -аю, -аєш, док., перех., розм.
Розв'язати задачі, приклади і т. ін.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порішати — поріша́ти 1 дієслово доконаного виду приймати рішення розм. поріша́ти 2 дієслово доконаного виду розв'язати всі або багато завдань розм. Орфографічний словник української мови
- порішати — ПОРІША́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПОРІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., розм. 1. на чому, з інфін., також із спол. що. Приймати яке-небудь рішення, доходити до якогось висновку; вирішувати. – Не буду я нічого казати!... Словник української мови у 20 томах
- порішати — ВИ́РІШИТИ (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), ПОСТАНОВИ́ТИ, РІШИ́ТИ, НАДУ́МАТИСЯ, ВИ́МІРКУВАТИ, ВИ́МИСЛИТИ, ВИ́ЗНАТИ, ПОКЛА́СТИ, ПОЛОЖИ́ТИ розм., ПРИСУДИ́ТИ розм., РІШИ́ТИСЯ розм., ПОРІШИ́ТИ розм., НАВА́ЖИТИ розм., НАРА́ЯТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- порішати — ПОРІША́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПОРІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., розм. 1. неперех., на чому, з інфін., також із спол. що. Приймати яке-небудь рішення, доходити до якогось висновку; вирішувати. — Не буду я нічого казати!... Словник української мови в 11 томах