посиротілий
посироті́лий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до посиротіти.
2》 у знач. прикм. Який став сиротою.
|| Який залишився без дітей або рідних, близьких людей.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посиротілий — посироті́лий 1 дієприкметник від: посиротіти посироті́лий 2 прикметник який став сиротою Орфографічний словник української мови
- посиротілий — ПОСИРОТІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до посироті́ти. Після татарського наскоку на Україну в селах і в містах лишалися тисячі безрідних дітей, посиротілих (з переказу). 2. у знач. прикм. Який став сиротою. Словник української мови у 20 томах
- посиротілий — ПОСИРОТІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до посироті́ти. 2. у знач. прикм. Який став сиротою. Округи була темрява — чорна, важка, похмура темрява, і серед цієї темряви, долі в хаті, нікому не видна, від усіх покинута... Словник української мови в 11 томах