поскликати

посклика́ти

-аю, -аєш, док., перех.

1》 Скликати багатьох.

|| Скликати свійських птахів, тварин.

2》 Запросити багатьох прийти, з'явитися куди-небудь із певною метою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поскликати — посклика́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поскликати — ПОСКЛИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Скли́кати багатьох; // Скликати свійських птахів, тварин. Загуділи роги, поскликали собачню (О. Стороженко). 2. Запросити багатьох прийти, з'явитися куди-небудь з певною метою. Словник української мови у 20 томах
  3. поскликати — ПОСКЛИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Скли́кати багатьох; // Скликати свійських птахів, тварин. Загуділи роги, поскликали собачню (Стор., І, 1957, 391). 2. Запросити багатьох прийти, з’явитися куди-небудь з певною метою. Словник української мови в 11 томах
  4. поскликати — Посклика́ти, -ка́ю, -єш гл. Созвать (многихъ). Поскликала собачню. Стор. МПр. 112. Словник української мови Грінченка