послушенство

послуше́нство

-а, с.

1》 заст. Слухняність.

2》 церк. Перебування послушником у монастирі, виконання обов'язків послушника.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. послушенство — послуше́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. послушенство — ПОСЛУШЕ́НСТВО, а, с. 1. заст. Слухняність. – Ну, – каже [батько], – добра ти в мене дитина, я тебе нагороджу за твоє послушенство (з казки); Кажуть, що так Бог звелів, щоб на землі були можні і злидарі. – Брехня! – глухо промовив Ярема. Словник української мови у 20 томах
  3. послушенство — Послух, покора, покірність; юрисдикція, слухняність, послушність Словник застарілих та маловживаних слів
  4. послушенство — ПОСЛУШЕ́НСТВО, а, с. 1. заст. Слухняність. — Ну, — каже [батько], — добра ти в мене дитина, я тебе нагороджу за твоє послушенство (Укр.. казки, 1951, 245); Кажуть, що так бог звелів, щоб на землі були можні і злидарі. — Брехня! — глухо промовив Ярема. Словник української мови в 11 томах