послушенство
послуше́нство
-а, с.
1》 заст. Слухняність.
2》 церк. Перебування послушником у монастирі, виконання обов'язків послушника.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- послушенство — послуше́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- послушенство — ПОСЛУШЕ́НСТВО, а, с. 1. заст. Слухняність. – Ну, – каже [батько], – добра ти в мене дитина, я тебе нагороджу за твоє послушенство (з казки); Кажуть, що так Бог звелів, щоб на землі були можні і злидарі. – Брехня! – глухо промовив Ярема. Словник української мови у 20 томах
- послушенство — Послух, покора, покірність; юрисдикція, слухняність, послушність Словник застарілих та маловживаних слів
- послушенство — ПОСЛУШЕ́НСТВО, а, с. 1. заст. Слухняність. — Ну, — каже [батько], — добра ти в мене дитина, я тебе нагороджу за твоє послушенство (Укр.. казки, 1951, 245); Кажуть, що так бог звелів, щоб на землі були можні і злидарі. — Брехня! — глухо промовив Ярема. Словник української мови в 11 томах