посоловіти
посолові́ти
-ію, -ієш, розм.
Док. до соловіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посоловіти — посолові́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- посоловіти — ПОСОЛОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, розм. Док. до солові́ти. – Вип'ємо ж ще. То за сина було, а це вже за батька! – Та ще ж, куме, і за матір треба, бо вона ж його носила, родила, муки приймала, – базіка Федір, вже посоловівши від другої [чарки] (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
- посоловіти — ПОСОЛОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, розм. Док. до солові́ти. — Вип’ємо ж ще. То за сина було, а це вже за батька! — Та ще ж, куме, і за матір треба, бо вона ж його носила, родила, муки приймала, — базіка Федір, вже посоловівши від другої [чарки] (Мирний, IV, 1955... Словник української мови в 11 томах