1. Орфографічний словник української мови

посоловіти

посолові́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посоловіти — -ію, -ієш, розм. Док. до соловіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. посоловіти — ПОСОЛОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, розм. Док. до солові́ти. – Вип'ємо ж ще. То за сина було, а це вже за батька! – Та ще ж, куме, і за матір треба, бо вона ж його носила, родила, муки приймала, – базіка Федір, вже посоловівши від другої [чарки] (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  3. посоловіти — ПОСОЛОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, розм. Док. до солові́ти. — Вип’ємо ж ще. То за сина було, а це вже за батька! — Та ще ж, куме, і за матір треба, бо вона ж його носила, родила, муки приймала, — базіка Федір, вже посоловівши від другої [чарки] (Мирний, IV, 1955... Словник української мови в 11 томах