посоловіло

посолові́ло

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посоловіло — розм. Присл. до посоловілий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. посоловіло — ПОСОЛОВІ́ЛО, розм. Присл. до посолові́лий 2. Випили по склянці, по другій, дивились один на одного посоловіло (І. Цюпа); Німець посоловіло глянув на Гошку, на Джмелика, взяв карабін і, раптом зробившись похмурим, кивнув головою на двері (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  3. посоловіло — ПОСОЛОВІ́ЛО, розм. Присл. до посолові́лий 2. Випили по склянці, по другій, дивились один на одного посоловіло (Цюпа, Назустріч.., 1958, 86); Німець посоловіло глянув на Гошку, на Джмелика, взяв карабін і, раптом зробившись похмурим, кивнув головою на двері (Тют., Вир, 1964, 517). Словник української мови в 11 томах