посошний
посо́шний
-а, -е, іст.
Якого нараховували на кожну соху (одиницю оподаткування) (про податок, повинність тощо).
Посошне оподаткування — те саме, що посошне.
Посошні люди — у Російській державі 16-17 ст. – феодально залежні селяни, яких царський уряд мобілізував по одному чоловіку від сохи для виконання різних державних робіт або для участі у військових походах.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посошний — посо́шний прикметник іст. Орфографічний словник української мови
- посошний — ПОСО́ШНИЙ, а, е, іст. Який нараховували на кожну соху (одиницю оподаткування) (про податок, повинність тощо). Можеш їхати далі. Збирай людей – хай бесерменам [бусурманам] платять .. податок за землю, .. Словник української мови у 20 томах
- посошний — ПОСО́ШНИЙ, а, е, іст. Який нараховували на кожну соху (одиницю оподаткування) (про податок, повинність тощо); // у знач. ім. посо́шне, ного, с. У російській державі XVI — XVII ст. Словник української мови в 11 томах