поспіл

I посп`іл-полу, ч.

Гурт.

У посполі — разом, гуртом.

II п`оспілприсл., заст.

Поспіль.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поспіл — Поспо́лу, поспі́л: — докупи, разом [1] Словник з творів Івана Франка
  2. поспіл — I. По́спіл нар. = поспіль. Дарма що стара, а ще б поспіл билася з чоловіком. Н. Вол. у. Поспіл три тиждні роблять. О. 1862. V. 111. --------------- II. Поспіл, -полу м. Въ выраженіи: у посполі. Совмѣстно. Вона найняла собі хатину в посполі. Св. Л. 245. Словник української мови Грінченка