поспіл
I посп`іл-полу, ч.
Гурт.
У посполі — разом, гуртом.
II п`оспілприсл., заст.
Поспіль.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поспіл — Поспо́лу, поспі́л: — докупи, разом [1] Словник з творів Івана Франка
- поспіл — I. По́спіл нар. = поспіль. Дарма що стара, а ще б поспіл билася з чоловіком. Н. Вол. у. Поспіл три тиждні роблять. О. 1862. V. 111. --------------- II. Поспіл, -полу м. Въ выраженіи: у посполі. Совмѣстно. Вона найняла собі хатину в посполі. Св. Л. 245. Словник української мови Грінченка