1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поспілий

поспі́лий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до поспіти I.

2》 у знач. прикм. Який достиг, дозрів; доспілий.

3》 у знач. прикм., перен., розм., рідко. Який досяг повноліття, розквіту.

|| у знач. ім., збірн., розм., рідко поспіле, -лого, с. Про людей, що досягли розквіту фізичних і духовних сил.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поспілий — поспі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. поспілий — ПОСПІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до поспі́ти¹. Частували кавунами, поспілими на своєму баштані. 2. у знач. прикм. Який достиг, дозрів; доспілий. – Ха-ха-ха! .. Словник української мови у 20 томах
  3. поспілий — СТИ́ГЛИЙ (про плоди рослин — який досяг зрілості), СПІ́ЛИЙ, ДОЗРІ́ЛИЙ, ДОСПІ́ЛИЙ, ПОСПІ́ЛИЙ, ДОСТИ́ГЛИЙ, ВИ́СТИГЛИЙ рідше. Любо глянути на стиглу, прозору ягоду, що ледве стримує солодкий сік у тонкій шкурці (М. Словник синонімів української мови
  4. поспілий — ПОСПІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до поспі́ти¹. 2. у знач. прикм. Який достиг, дозрів; доспілий. — Ха-ха-ха!.. — напів з реготом сипала, як намистом, живо та дрібно, — аж злегенька слина з рота бризкала, товстоморденька та червона... Словник української мови в 11 томах
  5. поспілий — Поспілий, -а, -е Зрѣлый. Не старе мре, а поспіле. Ном. № 7262. Словник української мови Грінченка