1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поспішливий

поспі́шливий

-а, -е.

1》 Який завжди поспішає, квапиться; квапливий. Поспішлива людина.

2》 Швидкий, поспішний. Поспішлива хода.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поспішливий — поспі́шливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. поспішливий — ПОСПІ́ШЛИВИЙ, а, е. 1. Який завжди поспішає, квапиться; квапливий. Такий він [Юлій Вовк] завжди – поспішливий, розкиданий, незібраний (Ю. Мушкетик); Поспішлива людина. 2. Швидкий, поспішний. Словник української мови у 20 томах
  3. поспішливий — КВАПЛИ́ВИЙ (про людину — схильний поспішати, який надто поспішає, хапається), ПОСПІ́ШЛИВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, СКВАПЛИ́ВИЙ, СКВА́ПНИЙ, ХАПЛИ́ВИЙ, ПОХА́ПЛИВИЙ, СПІ́ШНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. поспішливий — ПОСПІ́ШЛИВИЙ, а, е. 1. Який завжди поспішає, квапиться; квапливий. Поспішлива людина. 2. Швидкий, поспішний. Поспішлива хода. Словник української мови в 11 томах