1. Великий тлумачний словник сучасної мови

постарілий

поста́рілий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до постаріти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постарілий — поста́рі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. постарілий — див. підстаркуватий Словник синонімів Вусика
  3. постарілий — ПОСТА́РІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до поста́рі́ти. Увійшов молодий панок, років, може, двадцяти двох, з непевною і передчасно постарілою фізіономією (І. Франко); Цей Артем був якийсь інший, замкнутий і помітно постарілий (В. Кучер); – Дякую, мамо!... Словник української мови у 20 томах
  4. постарілий — ПОСТА́РІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до поста́рі́ти. Увійшов молодий панок, років, може, двадцяти двох, з непевною і передчасно постарілою фізіономією (Фр. Словник української мови в 11 томах