постежити

посте́жити

-жу, -жиш, док.

Стежити якийсь час.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постежити — посте́жити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. постежити — ПОСТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док. Стежити якийсь час. Гордій вибіг надвір постежити, чи нікого немає навколо (О. Копиленко); Дуже цікаво протягом години постежити в телескоп за тим, як поблизу термінатора на нічному боці загоряються світлі цятки (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. постежити — ПОСТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док. Стежити якийсь час. Гордій вибіг надвір постежити, чи нікого немає навколо (Коп., Сон. ранок, 1951, 47). Посте́жити очи́ма за ким — проводити поглядом того, хто відходить, віддаляється, йде звідкись. Словник української мови в 11 томах