посторонь

по́сторонь

присл., заст.

Відособлено, віддалік.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посторонь — див. осторонь Словник чужослів Павло Штепа
  2. посторонь — По́сторонь, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. посторонь — По́сторонь нар. Въ сторону, поодаль, особнякомъ. Яким вже я тихим видом не підходила розмовитись з нею, роспитаться за все, так вона ж од мене посторонь. МВ. ІІ. 97. Словник української мови Грінченка