посторонь
по́сторонь
присл., заст.
Відособлено, віддалік.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посторонь — див. осторонь Словник чужослів Павло Штепа
- посторонь — По́сторонь, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- посторонь — По́сторонь нар. Въ сторону, поодаль, особнякомъ. Яким вже я тихим видом не підходила розмовитись з нею, роспитаться за все, так вона ж од мене посторонь. МВ. ІІ. 97. Словник української мови Грінченка