1. Словник української мови Грінченка

посторонь

По́сторонь

нар. Въ сторону, поодаль, особнякомъ. Яким вже я тихим видом не підходила розмовитись з нею, роспитаться за все, так вона ж од мене посторонь. МВ. ІІ. 97.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посторонь — присл., заст. Відособлено, віддалік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. посторонь — див. осторонь Словник чужослів Павло Штепа
  3. посторонь — По́сторонь, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)