1. Словник української мови Грінченка

постояльне

Постоя́льне, -ного

с. Постойная повинность. Я ж іще плачу й постояльне у поміч, бідним. Кв.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постояльне — ПОСТОЯ́ЛЬНЕ, ого, с. Обов'язок, який повинні виконувати громадяни для задоволення державних або місцевих громадських потреб; постійна повинність. – Я ж ще плачу постояльне у поміч бідним (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах