постріляний
пострі́ляний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до постріляти 1), 2).
|| постріляно, безос. присудк. сл.
|| у знач. прикм.
|| у знач. ім. постріляні, -них, мн. Ті, кого вбили пострілом із вогнепальної зброї.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- постріляний — пострі́ляний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- постріляний — ПОСТРІ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до постріля́ти 1, 2. Горять хати, й розкидані між ними лежать постріляні бандитами брати, і сестри, й матері... (В. Сосюра); Казав козак, казав бурлак: – Дівчинонько-рибчинонько! .. Словник української мови у 20 томах
- постріляний — ПОСТРІ́ЛЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до постріля́ти 1, 2. Горять хати, й розкидані між ними лежать постріляні бандитами брати, і сестри, й матері… (Сос., II, 1958, 465); Казав козак, казав бурлак: — Дівчинонько-рибчинонько!.. Словник української мови в 11 томах