1. Великий тлумачний словник сучасної мови

постріляти

постріля́ти

і рідко постреляти, -яю, -яєш, док.

1》 перех. Стріляючи, вбити всіх чи багатьох.

|| Пострілами з вогнепальної зброї заподіяти кому-небудь численні рани; пробити, прострелити щось у багатьох місцях.

2》 перех. Стріляючи, витратити, використати (кулі, патрони, снаряди і т. ін.).

3》 неперех. Стріляти якийсь час.

4》 неперех., розм. Випустити, викинути стебло, стрілку (про деякі рослини).

|| рідко. Попробиватися, прорости.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постріляти — постріля́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. постріляти — ПОСТРІЛЯ́ТИ і рідко ПОСТРЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док. 1. кого, що. Стріляючи, вбити всіх або багатьох. – Ой, лишенько... бабусю... Ой... горенько тяжке... – з плачем ледве вимовляла дівчинка. – Я з хутора... розбишаки були... всіх побили... порізали... Словник української мови у 20 томах
  3. постріляти — Постріля́ти, -ля́ю, -ля́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. постріляти — ПОСТРІЛЯ́ТИ і рідко ПОСТРЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док. 1. перех. Стріляючи, вбити всіх або багатьох. — Ой, лишенько… бабусю… Ой… горенько тяжке… — з плачем ледве вимовляла дівчинка. Словник української мови в 11 томах
  5. постріляти — Постріля́ти, -ля́ю, -єш гл. 1) Разстрѣлять, истратить стрѣляя. Уже стріли і кулі постріляли. Чуб. 2) Застрѣлить (многихъ). Царь зараз сказав, щоб зараз їх постріляли. Рудч. Ск. 3) Изранить выстрѣлами. Не дуже його порубано, не дуже його постреляно. Чуб. V. 948. Словник української мови Грінченка