1. Великий тлумачний словник сучасної мови

постійний

пості́йний

-а, -е.

1》 Який триває увесь час, не припиняючись і не перериваючись; безперервний, безупинний.

|| Завжди наявний, який повсякчас супроводжує кого-, що-небудь; обов'язковий, неодмінний.

|| Який раз у раз настає, відбувається, виявляється тощо.

|| Який не проходить, не покидає кого-небудь (про стан, почуття і т. ін.).

2》 Який не змінюється, зберігає свій склад, розмір, однакову форму, величину тощо; сталий, незмінний.

|| Завжди той самий; звичайний, звичний.

|| Який протягом тривалого часу не змінює місця роботи або проживання, посади, заняття тощо.

Постійний капітал ек. — частина капіталу, що існує у формі вартості засобів виробництва (будинки, споруди, машини, паливо, сировина і т. ін.) і в процесі виробництва не змінює своєї величини.

Постійний струм ел. — електричний струм, величина і напрям якого не змінюються з часом.

3》 Признач. для тривалого користування, розрахований на довгий час, термін; не тимчасовий.

|| Який діє, працює стабільно, завжди.

|| тех. Який не підлягає заміні, якого не можна зняти й замінити іншим.

4》 перев. у чому. Який завжди зберігає вірність чому-небудь (певним поглядам, думкам, уподобанням тощо). Постійний пацієнт. Постійний замовник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постійний — (який не припиняється) безперервний, сталий, безупинний, безнастанний, повсякчасний, щохвилинний, книжн. стабільний. Словник синонімів Полюги
  2. постійний — пості́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. постійний — Сталий, безупинний, безперестанний, безперервний, кн. перманентний; (порядок) незмінний, твердий; (атрибут) обов'язковий, неодмінний, конечний; (міст) не тимчасовий, капітальний; (- турботи) повсякчасний, кожно-; (клієнт) штатний, присяжний, б.з. Словник синонімів Караванського
  4. постійний — хохл. (постоянний) сталий сталий, усталений, неустанний, невгавний, незмінний, непорушний, повсякчасний, невпинний, тривалий, тривкий, твердий, див. систематичний Словник чужослів Павло Штепа
  5. постійний — ПОСТІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який триває ввесь час, не припиняючись і не перериваючись; безперервний, безупинний; протилежне дочасний. І почалась від того дня Поміж громадою і паном Глуха, постійная війна (І. Франко); Дорош наказав .. Словник української мови у 20 томах
  6. постійний — ВІ́РНИЙ (який відзначається постійністю у своїх поглядах, почуттях, нездатний на зраду), ВІ́ДДАНИЙ, НЕЗРАДЛИ́ВИЙ, НЕЗРА́ДНИЙ рідше, НЕЗМІ́ННИЙ, ПЕ́ВНИЙ, ПОСТІ́ЙНИЙ, НЕПІДКУ́ПНИЙ, ВИ́ПРОБУВАНИЙ. З такою вірною, розсудливою людиною було немов безпечніше (М. Словник синонімів української мови
  7. постійний — Пості́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. постійний — ПОСТІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який триває ввесь час, не припиняючись і не перериваючись; безперервний, безупинний. І почалась від того дня Поміж громадою і паном Глуха, постійная війна (Фр., X, 1954, 282); Дорош наказав.. Словник української мови в 11 томах