посіяний
посі́яний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до посіяти 1), 3-5) і посіятися 1).
|| посіяно, безос. присудк. сл.
|| у знач. ім. посіяне, -ного, с. Те, що хто-небудь посіяв; посів (у 2 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посіяний — посі́яний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- посіяний — ПОСІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до посі́яти 1, 3–5 і посі́ятися 1. Цвіли пізно посіяні пахучі гречки (Я. Качура); Стирчали біляві пухнасті вінички тирси, співучої степової трави, що від найлегшого подиху вітерця починає тонко бриніти, як жива. Словник української мови у 20 томах
- посіяний — ПОСІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до посі́яти 1, 3-5 і посі́ятися 1. Цвіли пізно посіяні пахучі гречки (Кач., II, 1958, 469); Стирчали біляві пухнасті вінички тирси, співучої степової трави, що від найлегшого подиху вітерця починає тонко бриніти... Словник української мови в 11 томах