посіяний

ПОСІ́ЯНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до посі́яти 1, 3–5 і посі́ятися 1.

Цвіли пізно посіяні пахучі гречки (Я. Качура);

Стирчали біляві пухнасті вінички тирси, співучої степової трави, що від найлегшого подиху вітерця починає тонко бриніти, як жива. З яких степів і якими вітрами занесені й посіяні тут, на високій горі, її зерна? (О. Гончар);

В небі мерехтіли густо посіяні по-літньому веселі зорі (Ю. Збанацький);

// посі́яно, безос. пред.

Та й ниву поливають [Тихін і жінка] і копи змочують гіркими слізьми; бо було посіяно, приміром кажучи, шість мішечків, а коли вимолотиться насіння, то й гаразд (Г. Квітка-Основ'яненко);

Озиму пшеницю посіяно після кукурудзи на силос на площі близько двох мільйонів гектарів (з наук. літ.);

* Образно. Вчіться, діти: мудра книжка Скаже вам чогось багато З того, що колись другими І посіяно й пожато (Я. Щоголів);

// у знач. ім. посі́яне, ного, с. Те, що хто-небудь посіяв; посів (у 2 знач.).

Під дулами автоматів, падаючи від гітлерівської кулі .. випало тепер [бійцям] не сіяти, а нищити посіяне (Д. Бедзик);

* Образно. Роботящим умам, Роботящим рукам Перелоги орать, Думать, сіять, не ждать І посіяне жать Роботящим рукам (Т. Шевченко).