потерпати

потерпа́ти

-аю, -аєш, недок., розм.

1》 Відчувати страх перед ким-, чим-небудь; боятися.

|| Відчувати побоювання, що може статися щось недобре, неприємне, страшне.

|| Відчувати неспокій, тривожитися за кого-, що-небудь.

2》 Терпіти злидні, нестатки, жити в нужді; тяжко бідувати.

|| Зазнавати прикростей, поневірянь.

|| від чого, без чого. Дуже страждати, мучитися (від холоду, голоду, спраги і т. ін.).

|| над чим. Докладати великих зусиль, вивчаючи що-небудь, виконуючи якусь роботу.

3》 рідко. Те саме, що терпнути.

|| Бути в стані нерухомості, заціпеніння.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потерпати — Боятися, тремтіти [XII] — боятися [IV] — тривожитися [I] Словник з творів Івана Франка
  2. потерпати — (мати страх перед чимсь) побоюватися. Словник синонімів Полюги
  3. потерпати — потерпа́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  4. потерпати — Боятися, побоюватися; (за кого) боліти <�тліти> серцем <�душею>, уболівати, сов. переживати; (на віку) бідувати, поневірятися; (від чого) страждати, мучитися; (над чим) гибіти, пропадати; Р. терпнути, німіти, деревіти, ціпеніти. Словник синонімів Караванського
  5. потерпати — див. бідувати Словник синонімів Вусика
  6. потерпати — Аю, -єш, недок., розм. Відчувати страх перед ким-, чим-небудь; боятися. ...але потерпаєш, що вона дізнається про таку любов і розсердиться. (ЗД:125). Словник поетичної мови Василя Стуса
  7. потерпати — ПОТЕРПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. Відчувати страх перед ким-, чим-небудь; боятися. [Мак:] Який я герой! .. Це мені присвоїли Героя, а я весь час тоді так потерпав... (О. Словник української мови у 20 томах
  8. потерпати — БОЯ́ТИСЯ без додатка, кого-чого або з інфін. (відчувати страх перед ким-, чим-небудь), ПОТЕРПА́ТИ без додатка або з інфін., СТРАХА́ТИСЯ підсил. розм., СТРАШИ́ТИСЯ підсил. розм., ДРИЖА́ТИ без додатка, перед ким, підсил. розм. Словник синонімів української мови
  9. потерпати — ПОТЕРПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., розм. 1. Відчувати страх перед ким-, чим-небудь; боятися. [Мак:] Який я герой!.. Це мені присвоїли Героя, а я весь час тоді так потерпав… (Корн. Словник української мови в 11 томах
  10. потерпати — Потерпа́ти, -па́ю, -єш гл. 1) Терпнуть. Ой як іде з коршми, то й викрикає, а на мені тіло та потерпає. Чуб. V. 1091. 2) Бояться, дрожать. Всі жиди в страху, кождий потерпає. ЕЗ. V. 200. Я потерпаю за свою дитину: саму покинула, а воно мале. Н. Вол. Словник української мови Грінченка