потертий
поте́ртий
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до потерти.
2》 у знач. прикм. Попсований тривалим користуванням.
|| Витертий, зношений (про одяг).
|| Несвіжий, непривабливий (про вигляд).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потертий — поте́ртий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- потертий — ПОТЕ́РТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до поте́рти. Не юнак лежав там молоденький, тільки дід старий, як голуб сивий, весь потертий сировим ремінням, а крізь рани жовті кості світять (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
- потертий — НЕСВІ́ЖИЙ (про вигляд людини, її обличчя і т. ін. — який свідчить про втому, немолодий вік тощо; який утратив свіжість, бадьорість); ПОТЕ́РТИЙ розм. (про вигляд людини); ПОМ'Я́ТИЙ розм., ЗІМ'Я́ТИЙ розм., ПРИМ'Я́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
- потертий — ПОТЕ́РТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до поте́рти. Не юнак лежав там молоденький, тільки дід старий, як голуб сивий, весь потертий сировим ремінням, а крізь рани жовті кості світять (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах