потертий

поте́ртий

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до потерти.

2》 у знач. прикм. Попсований тривалим користуванням.

|| Витертий, зношений (про одяг).

|| Несвіжий, непривабливий (про вигляд).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потертий — поте́ртий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. потертий — ПОТЕ́РТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до поте́рти. Не юнак лежав там молоденький, тільки дід старий, як голуб сивий, весь потертий сировим ремінням, а крізь рани жовті кості світять (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  3. потертий — НЕСВІ́ЖИЙ (про вигляд людини, її обличчя і т. ін. — який свідчить про втому, немолодий вік тощо; який утратив свіжість, бадьорість); ПОТЕ́РТИЙ розм. (про вигляд людини); ПОМ'Я́ТИЙ розм., ЗІМ'Я́ТИЙ розм., ПРИМ'Я́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. потертий — ПОТЕ́РТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до поте́рти. Не юнак лежав там молоденький, тільки дід старий, як голуб сивий, весь потертий сировим ремінням, а крізь рани жовті кості світять (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах