1. Великий тлумачний словник сучасної мови

потолоччя

потоло́ччя

-я, с.

Прим'яте місце в траві чи хлібах, зім'яті трава чи хліба.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потолоччя — Потоло́ччя, -ччя, -ччю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. потолоччя — Потолоччя, -чя с. Измятое мѣсто въ травѣ или хлѣбѣ, измятые трава или хлѣбъ. Наша пані охоча зібрала потолоча житнеє й пшеничнеє. Чуб. III. 235. Словник української мови Грінченка