потрапляти
потрапля́ти
-яю, -яєш, недок., потрапити, -плю, -пиш; мн. потраплять; док.
1》 неперех., куди, в кого – що, також чим, заст. перех.Кидаючи, просовуючи, спрямовуючи що-небудь, досягати когось, чогось, того, що треба.
|| Проходити, проникати крізь щось.
|| Влучати в якусь ціль (про камінь, кулю, бомбу і т. ін.).
|| Наштовхуватися на що-небудь, намацувати щось, провалюватися кудись.
|| Падаючи, пливучи, летячи і т. ін., опинятися десь.
|| зі сл. погляд, очі. Спинятися на комусь, чомусь.
2》 неперех. Приходити кудись, опинятися в якому-небудь місці, досягати мети своєї подорожі.
|| Ідучи або їдучи, знаходити те, що треба.
|| Опинятися в певному середовищі, на місці яких-небудь подій, серед когось.
|| перев. док., розм. Влаштуватися на роботу, навчання і т. ін.
3》 неперех. Опинятися в певних умовах (перев. поганих, несприятливих). Потрапити в халепу.
|| Зазнавати якогось впливу, ставати залежним від кого-, чого-небудь.
|| Бути спійманим, опинятися в пастці, сітях і т. ін. (про тварин).
4》 неперех. Діставатися, припадати кому-небудь; ставати чиєюсь власністю, чиїм-небудь надбанням.
|| Надходити до кого-, чого-небудь, кудись; бути включеним до складу чогось.
|| Ставати частиною чого-небудь.
|| із сл. під ноги. Опинятися на дорозі в кого-небудь, перешкоджаючи рухатися.
5》 перех. і неперех., часто з інфін., розм. Могти, вміти що-небудь робити.
|| Орієнтуватися в чому-небудь.
|| Встигати за ким-небудь, рівнятися з кимсь у чомусь.
|| Встигати прибути куди-небудь, зробити щось у визначений час.
6》 неперех., розм. Те саме, що потрафляти 1).
Значення в інших словниках
- потрапляти — потрапля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- потрапляти — Влучати; (в око) попадати; (куди) приходити, втрапляти, знаходити що, діставатися, (важко) продіставатися; (у пастку) ловитися, опинятися де; (в халепу) ускакувати; (під ноги) попадатися, плутатися під чим; (на очі) потикатися, навертатися... Словник синонімів Караванського
- потрапляти — ПОТРАПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОТРА́ПИТИ, плю, пиш; мн. потра́плять; док. 1. куди, в кого – що, також чим, заст. Кидаючи, просовуючи, спрямовуючи що-небудь, досягати когось, чогось, того, що треба. Словник української мови у 20 томах
- потрапляти — зуб на зуб не попада́є (не потрапля́є). Хто-небудь дуже тремтить від великого холоду або з переляку. — Вовки в лісі з’явилися. Не чув? Думаєш, мені тепер не страшно на хутір іти? Зуб на зуб не попадає! (М. Стельмах); Дячок хвилювався. Фразеологічний словник української мови
- потрапляти — ВЛУ́ЧИТИ (УЛУ́ЧИТИ) (про людину — кидаючи щось або стріляючи, потрапляти в ціль; про стрілу, кулю і т. ін. — досягати цілі), ВЦІ́ЛИТИ (УЦІ́ЛИТИ), ПОЦІ́ЛИТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ), ПОТРА́ПИТИ, ПОПА́СТИ, ЛУ́ЧИТИ розм., ВГАТИ́ТИ (УГАТИ́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
- потрапляти — Потрапля́ти, -ля́ю, -ля́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- потрапляти — ПОТРАПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОТРА́ПИТИ, плю, пиш; мн. потра́плять; док. 1. неперех., куди, в кого — що, також чим, заст. перех. Кидаючи, просовуючи, спрямовуючи що-небудь, досягати когось, чогось, того, що треба. Словник української мови в 11 томах
- потрапляти — Потрапля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. потрапити, -плю, -пиш, гл. 1) Попадать, попасть, дѣлать, сдѣлать въ мѣру, въ ладъ. Скажи, дівчино, як тебе звати, щоб я потрапив до твоєї хати. Чуб. V. 412. Словник української мови Грінченка