1. Великий тлумачний словник сучасної мови

потурбувати

потурбува́ти

-ую, -уєш, док., перех.

1》 Викликати в кого-небудь неспокій, хвилювання; занепокоїти, стривожити.

2》 Порушити чий-небудь відпочинок, відірвати від якихось занять.

3》 Турбувати якийсь час.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потурбувати — потурбува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. потурбувати — ПОТУРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого. 1. Викликати в кого-небудь неспокій, хвилювання; занепокоїти, стривожити. – Доню! запричастимо тебе!.. – Я сього хотіла прохати... та боялась вас потурбувати... – ледве промовила сеє Маруся (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. потурбувати — Потурбува́ти, -бу́ю, -бу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. потурбувати — ПОТУРБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Викликати в кого-небудь неспокій, хвилювання; занепокоїти, стривожити. — Доню! запричастимо тебе!.. — Я сього хотіла прохати… та боялась вас потурбувати… — ледве промовила сеє Маруся (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  5. потурбувати — Потурбува́ти, -бу́ю, -єш гл. Побезпокоить. Дід потурбує свою старість. О. 1861. X. 56. Словник української мови Грінченка