1. Великий тлумачний словник сучасної мови

потьмянілий

потьмяні́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до потьмяніти.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потьмянілий — потьмяні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. потьмянілий — ПОТЬМЯНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до потьмяні́ти. Пригнутись попрохала [вдова] в присілих дверях і в світлицю свою, де висіли потьмянілі від часу старовинні фамільні портрети, ввела обережно (Іван Ле); Ніс [Нур'ялі] до саклі важкий... Словник української мови у 20 томах
  3. потьмянілий — ТЬМЯ́НИЙ (про світло, вогонь тощо — неяскравий), ТУМА́ННИЙ, БЛЯ́КЛИЙ, БЛІДИ́Й, БЛІДНИЙ розм., СКУПИ́Й розм., ПРИМА́РНИЙ розм., ТЬМА́ВИЙ розм., ТЕ́МРЯВИЙ розм., ТУ́СКЛИЙ розм., МЕ́РХЛИЙ розм. Словник синонімів української мови
  4. потьмянілий — ПОТЬМЯНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до потьмяні́ти. Пригнутись попрохала [вдова] в присілих дверях і в світлицю свою, де висіли потьмянілі від часу старовинні фамільні портрети, ввела обережно (Ле, Наливайко, 1957, 210)... Словник української мови в 11 томах