потьопати
потьо́пати
-аю, -аєш, док., розм.
Піти кудись, звичайно швидко.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потьопати — потьо́пати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- потьопати — ПОТЬО́ПАТИ, аю, аєш, док., розм. Піти кудись, звичайно швидко. Потьопала [Макариха] дрібненько, як горобчик, до своєї хати (Грицько Григоренко); – Іване! – гукнув дід. – Ану гайни за рябою [коровою], заверни, а то в шкоду потьопала (Є. Гуцало). Словник української мови у 20 томах
- потьопати — ПОТЬО́ПАТИ, аю, аєш, док., розм. Піти кудись, звичайно швидко. Потьопала [Макариха] дрібненько, як горобчик, до своєї хати (Григ., Вибр., 1959, 317); — Іване! — гукнув дід. — Ану гайни за рябою [коровою], заверни, а то в шкоду потьопала (Гуц., Скупана.., 1965, 65). Словник української мови в 11 томах
- потьопати — Потьо́пати, -паю, -єш гл. Пойти, шлепая по грязи. Словник української мови Грінченка