1. Словник української мови в 11 томах

потьопати

ПОТЬО́ПАТИ, аю, аєш, док., розм. Піти кудись, звичайно швидко.

Потьопала [Макариха] дрібненько, як горобчик, до своєї хати (Григ., Вибр., 1959, 317);

— Іване! — гукнув дід. — Ану гайни за рябою [коровою], заверни, а то в шкоду потьопала (Гуц., Скупана.., 1965, 65).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потьопати — потьо́пати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. потьопати — -аю, -аєш, док., розм. Піти кудись, звичайно швидко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потьопати — ПОТЬО́ПАТИ, аю, аєш, док., розм. Піти кудись, звичайно швидко. Потьопала [Макариха] дрібненько, як горобчик, до своєї хати (Грицько Григоренко); – Іване! – гукнув дід. – Ану гайни за рябою [коровою], заверни, а то в шкоду потьопала (Є. Гуцало). Словник української мови у 20 томах
  4. потьопати — Потьо́пати, -паю, -єш гл. Пойти, шлепая по грязи. Словник української мови Грінченка