потятий

потя́тий

-а, -е, заст.

Дієприкм. пас. мин. ч. до потяти.

|| потято, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потятий — потя́тий дієприкметник заст. Орфографічний словник української мови
  2. потятий — ПОТЯ́ТИЙ, а, е, заст. Дієпр. пас. до потя́ти. Каже [Ігор] до дружини: – Браття і дружино! Лучче [краще] ж нам потятим бути, Ніж в полоні гинуть! (С. Руданський); Покосами буйними лежать сади, потяті мадярами (С. Васильченко); // потя́то, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  3. потятий — ПОТЯ́ТИЙ, а, е, заст. Дієпр. пас. мин. ч. до потя́ти. Каже [Ігор] до дружини: — Браття і дружино! Лучче [краще] ж нам потятим бути, Ніж в полоні гинуть! (Рудан., Вибр., 1937, 241); Покосами буйними лежать сади, потяті мадярами (Вас., Незібр. тв. Словник української мови в 11 томах