потім

по́тім

присл.

1》 Після чого-небудь (для позначення послідовності у часі).

|| Через деякий час, іншим разом; згодом, пізніше.

На потім — на пізніший час, до іншого разу.

2》 Одразу за ким-, чим-небудь, услід за кимсь, чимсь (для позначення послідовності у просторі); далі.

3》 у знач. спол. Крім того, також (звичайно позначає перехід до наступної думки або висновку).

4》 розм. Те саме, що поготів.

5》 у знач. прийм., діал. Після.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потім — по́тім прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. потім — Відтак, далі, другодні, затим, згодом, згодом-перегодом, небавом, невдовзі, опісля, перегодом, перегодя, пізніш, пізніше, після, потоді, потому, скоро, слідком, слідом, тоді, услід Фразеологічні синоніми: а далі; з бігом часу; з часом; після того... Словник синонімів Вусика
  3. потім — ПО́ТІМ, присл. 1. Після чого-небудь (для позначення послідовності у часі). Всяк розумний по-своєму: один спершу, а другий потім (прислів'я); Коло осіннього Миколи, Обідрані, трохи́ не голі, Бендерським шляхом уночі ішли цигане .. Словник української мови у 20 томах
  4. потім — ЗГО́ДОМ (через деякий час після чогось), ПІЗНІ́ШЕ, ПЕРЕГО́ДОМ розм., ПЕРЕГОДЯ́ розм., СПЕРЕГО́ДОМ діал., ЗГО́ДІ діал., ЗГОДЯ́ діал. Словник синонімів української мови
  5. потім — По́тім, пото́му, присл. По́тім скажу́ по тім, по то́му, займ. По то́му бува́й здоро́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. потім — ПО́ТІМ, присл. 1. Після чого-небудь (для позначення послідовності у часі). Всяк розумний по-своєму: один спершу, а другий потім (Укр.. присл.., 1955, 319); Коло осіннього Миколи, Обідрані, трохи́ не голі, Бендерським шляхом уночі ішли цигане.. Словник української мови в 11 томах
  7. потім — По́тім нар. 1) Потомъ. Як би той розум поперед, що потім назаді знайдеться. Ном. № 5406. 2) Тѣмъ болѣе, подавно. Алв. 38. Я горілки не п'ю, а чарівної і потім. Котл. МЧ. 453. У Одесі нема землі, а у Чорноморії і потім нема. Черк. у. 3) Впрочемъ. Словник української мови Грінченка