1. Великий тлумачний словник сучасної мови

похилість

похи́лість

-лості, ж.

1》 Властивість за знач. похилий.

2》 Похила поверхня.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похилість — похи́лість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. похилість — ПОХИ́ЛІСТЬ, лості, ж. 1. Властивість за знач. похи́лий. 2. Похила поверхня. Підійшов [опришок] до краю похилості, що йшла геть далеко униз і переходила в пропасть (Г. Хоткевич); Боязко тупцявся [Отава] на похилості покрівлі (П. Загребельний); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  3. похилість — ПОХИ́ЛІСТЬ, лості, ж. 1. Властивість за знач. похи́лий. 2. Похила поверхня. Підійшов [опришок] до краю похилості, що йшла геть далеко униз і переходила в пропасть (Хотк., II, 1966, 203); Боязко тупцявся [Отава] на похилості покрівлі (Загреб. Словник української мови в 11 томах