1. Великий тлумачний словник сучасної мови

похмільний

похмі́льний

-а, -е.

1》 У стані похмілля (у 1 знач.).

|| Власт. станові похмілля.

2》 Стос. до похмілля (у 2 знач.).

Похмільний синдром — прояви абстиненції при хронічному алкоголізмі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похмільний — похмі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. похмільний — ПОХМІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. У стані похмілля (у 1 знач.). – Яка я, по-твоєму, людина? – Похмільна, – позіхнувши, відповіла Саша (С. Ковганюк, пер. з тв. М. Горького); // Власт. станові похмілля. Гаврило у похмільнім неспокої Стежками мандрував до Борової (М. Словник української мови у 20 томах
  3. похмільний — ПОХМІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. У стані похмілля (у 1 знач.). — Яка я, по-твоєму, людина? — Похмільна, — позіхнувши, відповіла Саша (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 452); // Власт. станові похмілля. Словник української мови в 11 томах
  4. похмільний — Похмільний, -а, -е Больной отъ перепоя. Не так моя головонька п'яная, як похмільная. Словник української мови Грінченка