похолоділий

похолоді́лий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до похолодіти.

2》 у знач. прикм. Який похолодів, застиг (при втраті свідомості, від сильного хвилювання і т. ін.).

3》 у знач. прикм., перен. Заціпенілий, завмерлий від сильного хвилювання, тяжких переживань.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похолоділий — похолоді́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. похолоділий — ПОХОЛОДІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до похолоді́ти. 2. у знач. прикм. Який похолодів, застиг (при втраті свідомості, від сильного хвилювання і т. ін.). Як Орися очу́тилась, то Гордій сидів біля неї і держав у своїх руках її похолоділі руки (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах
  3. похолоділий — ПОХОЛОДІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до похолоді́ти. 2. у знач. прикм. Який похолодів, застиг (при втраті свідомості, від сильного хвилювання і т. ін.). Як Орися очу́тилась, то Гордій сидів біля неї і держав у своїх руках її похолоділі руки (Гр. Словник української мови в 11 томах