похолоділий
похолоді́лий
-а, -е.
1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до похолодіти.
2》 у знач. прикм. Який похолодів, застиг (при втраті свідомості, від сильного хвилювання і т. ін.).
3》 у знач. прикм., перен. Заціпенілий, завмерлий від сильного хвилювання, тяжких переживань.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- похолоділий — похолоді́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- похолоділий — ПОХОЛОДІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до похолоді́ти. 2. у знач. прикм. Який похолодів, застиг (при втраті свідомості, від сильного хвилювання і т. ін.). Як Орися очу́тилась, то Гордій сидів біля неї і держав у своїх руках її похолоділі руки (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах
- похолоділий — ПОХОЛОДІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до похолоді́ти. 2. у знач. прикм. Який похолодів, застиг (при втраті свідомості, від сильного хвилювання і т. ін.). Як Орися очу́тилась, то Гордій сидів біля неї і держав у своїх руках її похолоділі руки (Гр. Словник української мови в 11 томах