1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поцвілий

поцві́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до поцвісти 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поцвілий — поцві́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. поцвілий — ПОЦВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до поцвісти́ 2. – То, стало бути, що Росєя наша навіть якихсь там поцвілих жупанів не викине куди треба (У. Самчук). Словник української мови у 20 томах
  3. поцвілий — ПОЦВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до поцвісти́ 2. Словник української мови в 11 томах
  4. поцвілий — Поцвілий, -а, -е Заплѣснѣвѣлый. Словник української мови Грінченка