1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поцвіркувати

поцві́ркувати

-ую, -уєш, недок.

Цвіркати стиха або час від часу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поцвіркувати — поцві́ркувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поцвіркувати — ПОЦВІ́РКУВАТИ, ую, уєш, недок. Цвіркати стиха або час від часу. Бігав собі [кулик], поцвіркуючи та головкою потакуючи (І. Франко); У запічку поцвіркує цвіркун, ніби прислухається, як гуде і шаленіє у комині вітер (П. Словник української мови у 20 томах
  3. поцвіркувати — ПОЦВІ́РКУВАТИ, ую, уєш, недок. Цвіркати стиха або час від часу. Бігав собі [кулик], поцвіркуючи та головкою потакуючи (Фр., III, 1950, 9); У запічку поцвіркує цвіркун, ніби прислухається, як гуде і шаленіє у комині вітер (Кол., Терен.. Словник української мови в 11 томах