початий

поча́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до почати 1), 3-5).

|| у знач. ім. почате, -того, с.Робота, справа, яку започатковано.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. початий — поча́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. початий — ПОЧА́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поча́ти 1, 3–5. Входить магістер і Річард попереду, провадячи загарливо далі розмову, почату ще надворі (Леся Українка); – Даниле, тихенько вскоч у хату, щоб не збудити старих, і винеси хлібину. – Хлібину чи хліба?.. Словник української мови у 20 томах
  3. початий — ПОЧА́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поча́ти 1, 3-5. Входить магістер і Річард попереду, провадячи загарливо далі розмову, почату ще надворі (Л. Укр., III, 1952, 96); — Даниле, тихенько вскоч у хату, щоб не збудити старих, і винеси хлібину. Словник української мови в 11 томах