почеп

по́чеп

-у, ч.

Самісінький краєчок чогось. Почеп ослона.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почеп — По́чеп, -пу м. ? = почіпка? сидіти на почепі. Сидѣть на самомъ кончикѣ. Словник української мови Грінченка