почеп

По́чеп, -пу

м. ? = почіпка? сидіти на почепі. Сидѣть на самомъ кончикѣ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почеп — -у, ч. Самісінький краєчок чогось. Почеп ослона. Великий тлумачний словник сучасної мови