1. Великий тлумачний словник сучасної мови

почутий

почу́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до почути.

|| почуто, безос. присудк. сл.

|| у знач. ім. почуте, -того, с.Те, що хто-небудь почув.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почутий — почу́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. почутий — [поучутией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
  3. почутий — ПОЧУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до почу́ти. Хай же сей поклик, що ми до богів посилаєм тепера, буде почутий (Леся Українка); Леночка дуже яскраво змалювала нам хлопчика, .. його дитячі мрії й почуті ним скарги дорослих (Ю. Яновський); // почу́то, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  4. почутий — ПОЧУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до почу́ти. Хай же сей поклик, що ми до богів посилаєм тепера, буде почутий (Л. Укр., IV, 1954, 284); Леночка дуже яскраво змалювала нам хлопчика,.. його дитячі мрії й почуті ним скарги дорослих (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах