1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пошкодувати

пошкодува́ти

-ую, -уєш, док.

1》 перех.Пожаліти кого-, що-небудь, відчути жалощі до когось, чогось.

2》 неперех., за ким – чим, за що, об чому, об чім і без додатка. Відчути жаль за ким-небудь або каяття з приводу чогось.

3》 перех. і з інфін. Не хотіти віддати, втратити що-небудь, ввести себе у видатки. Не пошкодувати сил.

4》 неперех., кому, чому, рідко. Завдати шкоди кому-, чому-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошкодувати — пошкодува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пошкодувати — ПОШКОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. кого, що. Пожаліти кого-, що-небудь, відчути жалощі до когось, чогось. – Легше... легшенько, дочко, – обізвався він. – Не налягай так на ноги! .. Аби надвечір до міста добрести. Словник української мови у 20 томах
  3. пошкодувати — БЕРЕГТИ́ (ощадливо витрачати або використовувати), ЗБЕРІГА́ТИ, ВІДКЛАДА́ТИ, ПРИБЕРІГА́ТИ, ПРИТРИ́МУВАТИ, ПРИДЕ́РЖУВАТИ (залишати про запас); ШКОДУВА́ТИ, ЖАЛІ́ТИ, ЖАЛКУВА́ТИ розм., ЖА́ЛУВАТИ розм., рідше (неохоче, скупо витрачати що-небудь). — Док. Словник синонімів української мови
  4. пошкодувати — Пошкодува́ти, -ду́ю, -ду́єш кого, чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пошкодувати — ПОШКОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. перех. Пожаліти кого-, що-небудь, відчути жалощі до когось, чогось. — Легше… легшенько, дочко, — обізвався він. — Не налягай так на ноги!..Аби надвечір до міста добрести. Словник української мови в 11 томах
  6. пошкодувати — Пошкодува́ти, -дую, -єш гл. Пожалѣть. Пошкодуй моїх ніг старих та й своїх побережи. Мир. Пов. II. 43. Словник української мови Грінченка