пошлюбний
пошлю́бний
-а, -е.
Який відбувається, здійснюється після шлюбу.
|| Узаконений, прийнятий після шлюбу. Пошлюбна подорож.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пошлюбний — пошлю́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- пошлюбний — ПОШЛЮ́БНИЙ, а, е. Який відбувається, здійснюється після шлюбу. Обоє вони свято вірили в те, що пошлюбна ворожба мусить сповнитися (І. Франко); // Узаконений, прийнятий після шлюбу. Отак і жило у хаті двоє ворогів, повік зв'язаних весільним вінцем і пошлюбним ліжком (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- пошлюбний — ПОШЛЮ́БНИЙ, а, е. Який відбувається, здійснюється після шлюбу. Обоє вони свято вірили в те, що пошлюбна ворожба мусить сповнитися (Фр., IV, 1950, 200); // Узаконений, прийнятий після шлюбу. Словник української мови в 11 томах