1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пошмугляний

пошму́гляний

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до пошмугляти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошмугляний — пошму́гляний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. пошмугляний — ПОШМУ́ГЛЯНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до пошмугля́ти. Стрів його невисокий обідранець, з світлою кільчастою бородою, з старими пошмугляними, мовби й побитими вже трохи гуслями в руках (П. Загребельний); – Сам себе перехитрив!... Словник української мови у 20 томах
  3. пошмугляний — ПОШМУ́ГЛЯНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до пошмугля́ти. Стрів його невисокий обідранець, з світлою кільчастою бородою, з старими пошмугляними, мовби й побитими вже трохи гуслями в руках (Загреб., Диво, 1968, 398); — Сам себе перехитрив!... Словник української мови в 11 томах