поєднуватися

поє́днуватися

-уюся, -уєшся, недок., поєднатися, -аюся, -аєшся, док.

1》 Зливатися, змішуватися в одне ціле; утворювати єдине ціле.

|| Зливаючись, змішуючись, переставати розрізнятися, сполучатися в одно (для слуху, зору і т. ін.).

|| тільки док., перен. З'єднатися на ґрунті спільних інтересів, поглядів і т. ін.; згуртуватися.

2》 Одночасно сполучатися, пов'язуватися у взаємній відповідності.

|| Сполучатися, міститися одночасно в кому-, чому-небудь (про які-небудь риси, якості, властивості).

|| Мати якийсь зв'язок; співвідноситися.

3》 тільки док. Зійтися разом, зустрітися.

4》 тільки док. Започаткувати інтимні, дружні стосунки; стати близькими одне одному.

|| Започаткувати шлюбні стосунки; одружитися.

5》 тільки док., перен., заст. Досягти згоди, одностайності в поглядах, думках, почуттях і т. ін.

|| Домовитися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поєднуватися — поє́днуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поєднуватися — З'єднуватися, сполучатися, зливатися, змішуватися; док. ПОЄДНАТИСЯ, згуртуватися; (- коханих) злучити <�з'єднати> серця; (у шлюбі) одружитися. Словник синонімів Караванського
  3. поєднуватися — ПОЄ́ДНУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПОЄДНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Зливатися, змішуватися в одне ціле; утворювати єдине ціле. Словник української мови у 20 томах
  4. поєднуватися — ОДРУЖИ́ТИСЯ з ким і без додатка (про чоловіка, жінку — взяти шлюб), на кому (тільки про чоловіка); ПОЖЕНИ́ТИСЯ, ПОЄДНА́ТИСЯ, СПАРУВА́ТИСЯ, ПОБРА́ТИСЯ, ПРИСТРО́ЇТИСЯ розм., ПОДРУЖИ́ТИСЯ розм., ОБКРУТИ́ТИСЯ розм., ПОШЛЮ́БИТИ фольк., книжн. Словник синонімів української мови
  5. поєднуватися — ПОЄ́ДНУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПОЄДНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Зливатися, змішуватися в одне ціле; утворювати єдине ціле. У пивній.. дим тютюнових ерзаців плавав шарами, не поєднуючись та не спливаючись (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах