поєднуватися
ПОЄ́ДНУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПОЄДНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. Зливатися, змішуватися в одне ціле; утворювати єдине ціле.
Все злучиться в цілість – природа і люди, що є, що минуло, що сталось, що буде, і рідне й чуже поєднається щільно і житиме в думці моїй нероздільно (Леся Українка);
У пивній .. дим тютюнових ерзаців плавав шарами, не поєднуючись та не спливаючись (Ю. Яновський);
// Зливаючись, змішуючись, переставати розрізнятися, сполучатися в одно (для слуху, зору і т. ін.).
Приємний, м'якого тембру голос переливався, воркотів.., то затихаючи, то посилюючись, і так гармонійно поєднувався з звучанням гуслів, що Маруся вся обернулася в слух і заніміла (С. Добровольський);
Старі козацькі й чумацькі мотиви, і пісні праці й кохання, і боротьби за волю, й нові комсомольські пісні.., – все поєдналось у єдиному .. звучанні (О. Довженко).
2. Одночасно сполучатися, пов'язуватися у взаємній відповідності.
Естетичний інтерес дослідника до народної творчості органічно поєднувався з пильною увагою до суспільно-історичного значення цієї творчості (із журн.);
// Сполучатися, міститися одночасно в кому-, чому-небудь (про які-небудь риси, якості, властивості).
Зрештою, це були великі діти, в яких серйозність ще поєднувалася з пустощами (О. Донченко);
// Мати якийсь зв'язок; співвідноситися.
Між [несподіваним] листом та секретаркою не було ніякого зовнішнього зв'язку, та для Мишуні Бойченка .. обидва факти міцно поєдналися (Ю. Яновський).
3. тільки док. Зійтися разом, зустрітися.
Поєднавшися після невдалого польовання [полювання] на кулика, брати якийсь час ішли мовчки (І. Франко).
4. тільки док., перен. З'єднатися на ґрунті спільних інтересів, поглядів і т. ін.; згуртуватися.
У темному гаю Зібралися; старий, малий, Убогий, багатий Поєднались, – дожидають Великого свята (Т. Шевченко).
5. тільки док. Вступити в інтимні, дружні стосунки; стати близькими одне одному.
– Коли вже ви поєднались так, то мені тільки треба вдатись до батюшки, щоб годить вінчання (І. Нечуй-Левицький);
[Мавка:] Ні, ти сам для мене світ, миліший, кращий, ніж той, що досі знала я, а й той покращав, відколи ми поєднались (Леся Українка).
6. Вступити в шлюбні стосунки; одружитися.
Жив там старий Філемон і побожна стара з ним Бавкіда. Там оселились вони, ще за літ молодих поєднавшись (М. Зеров).
7. тільки док., перен., заст. Досягти згоди, одностайності в поглядах, думках, почуттях і т. ін.
– Та й таки при частунку погодяться люди й будуть у злагоді жити. Та й я поєднаюся з Параскою .. Бо гріх сваритися (Л. Мартович);
– Я б сама тому рада, коли б вони [матері] помирилися, поєдналися... (Панас Мирний);
// Домовитися.
– Поживеш, Роздивишся в хаті, Та й ми тебе побачимо, – Отоді й за плату, Чи так, дочко? – Добре, дядьку. – Просимо ж у хату. – Поєднались (Т. Шевченко);
Гей я сміху раз набрався, Як узяв та поєднався Черевички пані шити: Ось попробуй їй вгодити! (Я. Щоголів).
Значення в інших словниках
- поєднуватися — поє́днуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- поєднуватися — З'єднуватися, сполучатися, зливатися, змішуватися; док. ПОЄДНАТИСЯ, згуртуватися; (- коханих) злучити <�з'єднати> серця; (у шлюбі) одружитися. Словник синонімів Караванського
- поєднуватися — -уюся, -уєшся, недок., поєднатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Зливатися, змішуватися в одне ціле; утворювати єдине ціле. || Зливаючись, змішуючись, переставати розрізнятися, сполучатися в одно (для слуху, зору і т. ін.). || тільки док., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поєднуватися — ОДРУЖИ́ТИСЯ з ким і без додатка (про чоловіка, жінку — взяти шлюб), на кому (тільки про чоловіка); ПОЖЕНИ́ТИСЯ, ПОЄДНА́ТИСЯ, СПАРУВА́ТИСЯ, ПОБРА́ТИСЯ, ПРИСТРО́ЇТИСЯ розм., ПОДРУЖИ́ТИСЯ розм., ОБКРУТИ́ТИСЯ розм., ПОШЛЮ́БИТИ фольк., книжн. Словник синонімів української мови
- поєднуватися — ПОЄ́ДНУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПОЄДНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Зливатися, змішуватися в одне ціле; утворювати єдине ціле. У пивній.. дим тютюнових ерзаців плавав шарами, не поєднуючись та не спливаючись (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах